Трогір - місто внесене до спадщини ЮНЕСКО. Тут максимально збережена історична частина (жодних слідів сучасних реставрацій, але все в гарному стані).
Вулички звиваються тонкими змійками між берегами острова.
Вузькі; мало таких, де я б не дотяглася від стіни до стіни. Сусіди точно знають, що сьогодні на вечерю у родини "через дорогу" і о котрій вони вимикають світло.
Майже кожен будинок - історична пам'ятка.
Майже кожне подвір'я - достойне стати картиною.
На самому краю острова знаходиться форт Камерленго збудований Венеційцями в XV ст. для захисту порту. На вежі є оглядовий майданчик, але малюк і його візок нас туди не пустили.
Ще однин - вписаний в сучасну міську стіну.
До речі, в ній двоє воріт:
південні ХVІ ст. зі збережиними власне воротами - дерев'яними з металевими шипами
і більш "нарядні" північні ХVII ст. (кажете у нас з рекламою проблеми?) зі статуєю покровителя міста Св. Івана Урсіні
Набережна - як з рекламних листівок. Блакитне море, величні яхти, щасливі туристі і величезні тінисті пальми.
Поки гуляли містом я нарешті знайшла сувенір, що мені подобається. Таке можна і колекцірнувати
Якби настрій малюка дозволив, стояла б там хвилин 15. А мелодію з Рожевої пантера він, здається, пізнав.
До центральної (принаймі найбільшої) площі під час першої прогулянки ми дісталися вже в сутінках.
Зате якраз вчасно, щоб послухати передзвін о 8 вечора.
Фото з наступних денних відвідин:
На верхньому - церква Св. Себастіяна ХV ст. і міська ложа з ХІІІ ст. (сучасного вигляду набула під час панування Венеціанців в ХV ). На нижньому - собор Св. Лаврентія теж ХІІІ ст.
Загалом в місті з десяток релігійних споруд:
Церва Св. Барбари ХІ ст (угу, старша за Софію Киівську) поруч з мостом до острова на якому ми жили (Чіово)
Домініканська церква XIV ст. на набережній
І трошки не про історію. На східному від Трогіра березі (тому, що не острів) є велика парковка, але з місцями всеодно сутужно. Там же знаходиться відомий ринок, а через дорогу від нього - рибний базар. Поруч з парковкою є лікарня. Найвигідніший курс обміну кун був в кіоску через дорогу.
А ще, дивіться під ноги. Завжди. Тут забагато неочікуваних сходинок. І плити місцями відполіровані до рівня гарної ковзанки чи роллердрому. Є шанси бути мною і сидіти на морі без моря ;( Обережно, страшне фото


















Немає коментарів:
Дописати коментар