Краків

Ми примудрилися прорахуватися в днях і приїхати в Краків на півтори дні з вечора неділі, коли всі музеї вже зачинені аж до вівторка.

Враховуючи насичений архітектурою графік останнього тижня, дуже хотілось перепочинку, але не сидіти ж в готелі. Вихід знайшовся швидко.

Кордон на автомобілі - Польща

Польський кордон (пункт пропуску за містом Хелм), навідміну від Угорського, ми пройшли доволі швидко. Поляки розмовляли українською і перевіряли одразу кілька автівок. Насправді, перевірка була дуже умовною - просто просили відкрити двері салону і багажник. Можливо, це пов'язано з тим, що кордон ми перетинали в сторону України, а не навпаки.

Нажаль, не зможу детально розказати про tax free. Для автомобілів, що претендують на повернення податку (і мають відповідні документи,) є спеціально виділений проїзд, але черга там рухалась настільки повільніше, що ми вирішили не гаяти часу. Окрім того, якщо почитати правила повернення коштів, то на кордоні мають перевірити повне співпадіння всіх товарів з вказаними в чекові, а ми не були певні, що не запакували щось маленьке занадто далеко.

Брно

В Брно ми доїхали ближче до вечора. В планах були скромна вечеря і сон до ранку, щоб набратися сили для оглядин місцевої фортеці. Але ми вже змирились з тим, що в цій подорожі постійно з'являються якісь сюрпризи. Виявляється, що окрім фортеці і модернової вілли, які рекомендує інтернет, у Брно ще купа цікавинок.

Підозри почали виникати ще дорогою до центру. Вулички виявились всипаними симпатичними будиночками кінця ХІХ початку ХХ ст., а іноді і старішими

Шонбрунн і ще трошки Відня

Цей день достатньо було б описати однією фразою - вальс в бальній залі Шонбрунну - "V" checked! Та виявилось, що галочки можна поставити ще за кілька "досягнень".

Отже, ранок ми почали з заміської резиденції Габсбурґів замку Шонбрунн. Цитатою прогулянки можна вважати фразу "Чому, ну чому я не додумалась взяти з собою хоча б ампір?! Яку фотосесію можна було б влаштувати..."

Відень

Відень... Чомусь мені хочеться звертатись до цього міста в жіночому роді. Така собі пані в розцяцькованій криноліновій сукні. Широкі проспекти - це чудово. Для автомобілістів. Для того, щоб милуватися помпезною архітектурою. Але не для туристів. Прості переходи вулиць збільшують кілометраж маршруту рази в півтора. Поки ще є сили, просто напишу все, що вже встигли побачити.

Будапешт - корисності

Про Будапешт писали стільки, що я навіть не намагатимусь розповідати про історію міста чи його головні визначні місця. І від фото майже утримаюсь. Натомість спробую зробити цей допис мішечком з корисною інформацією.

Транспорт:

- Жовта гілка метро дуже схожа на київські трамваї, тільки під землею. Синя має потяги як у нас тільки без реклами, але з дуже давно не фарбованими фасадами. Зелена теж. На червоній не катались. Одноразовий проїзд коштує 350 форинтів. Автомати для продажу квитків зручні і зрозумілі (є англійська, французька, німецька мови). Приймають як готівку так і картки. Перейти з платформи на платформу можна тільки вулицею, тому обирайте правильний бік для посадки.

-Автобуси їздять як наші маршрутки, тому або одразу сідайте або гарненько тримайтеся. Квитки можна купити у водія, вони на 100 дорожчі за метро - 450 форинтів. Якщо вирішите, що прогулянка замковою горою на стороні Буди вас занадто втомила, то в місто (до Базиліки Святого Стефана) можна доїхати 16 маршрутом.

Дороги

(Доповнюватиметься по мірі просування)

Як я вже писала, дороги тут платні. В Угорщині та Австрії можна оплатити проїзд на 10 днів. Він та коштує10 євро.

Вздовж доріг кожні 5-10 км є з'їзди для відпочинку зі столиками, смітниками, клумбами і цивілізованими туалетами. 

Телефони екстренного зв'язку трапляються ще частіше, приблизно, кожен кілометр.

Дорогою до Відня вперше помітили міст для тварин. Взагалі їх доволі багато

Nyiregyhaza

Тут мав би бути довгий опис симпатичного маленького містечка, але не буде, бо ми його не побачили. Просто зранку поїхали до зоопарку і на прогулянку містом часу вже не вистачило. Але там точно є мінімум дві  годинникові вежі і купа невеличких, неймовірно затишних віл початку 20 ст. На продаж теж, раптом комусь треба;)

А от зоопарк... Він нас підкорив. Дуже велика колекція звірів, риб і птахів. Плазунів менше, комах майже нема. Всі доріжки в зелені, тому спека фактично не відчувалась.

Далі просто додам кілька фото. По-перше, тут я нарешті познайомилась з єнотами. Вони були сонні, але такі мімімі

Кордон на автомобілі - Угорщина

Дорога від Києва до Берегово була помірно хорошою. Ями і інші "зменшувачи швидкості" траплялись лише в містечках та на останніх 20-30 км. Ми виїхали о 7 ранку і дістались кордону близько 16-30.

Іноземцями ми себе відчули ще в Україні. Кілометрів за 40 вглиб країни, багато написів почало дублюватися на угорську. На останній заправці ми ледве зрозуміли дівчинку касира - українською вона розмовляла але з таким акцентом, що аж в граматиці плуталась. Ну, а на пункті пропуску ми були, здається, єдиним автомобілем з українськими номерами.