Транспорт:
- Жовта гілка метро дуже схожа на київські трамваї, тільки під землею. Синя має потяги як у нас тільки без реклами, але з дуже давно не фарбованими фасадами. Зелена теж. На червоній не катались. Одноразовий проїзд коштує 350 форинтів. Автомати для продажу квитків зручні і зрозумілі (є англійська, французька, німецька мови). Приймають як готівку так і картки. Перейти з платформи на платформу можна тільки вулицею, тому обирайте правильний бік для посадки.
-Автобуси їздять як наші маршрутки, тому або одразу сідайте або гарненько тримайтеся. Квитки можна купити у водія, вони на 100 дорожчі за метро - 450 форинтів. Якщо вирішите, що прогулянка замковою горою на стороні Буди вас занадто втомила, то в місто (до Базиліки Святого Стефана) можна доїхати 16 маршрутом.
- Не прогавте шанс півгодинного милування краєвидами Буди - покатайтесь на трамвайчику #2, що курсує набережною. Краще ввечері, бо парламент з підсвіткою ще крутіший.
*Обов'язково валідуйте свої квитки (компостери є перед входами в метро чи на поручнях наземного транспорту). Штраф за безквитковий проїзд 16000 форинтів, а контролери ходять одразу по 3, тому заячі вуха тут краще не відрощувати.
- В місті купа пунктів прокатів велосипедів. Є зручна мережа Mol Babi, що дозволяє брати велосипед на одній стоянці, а лишати на іншій. З велодоріжками теж все чудово.
- Денна парковка в місті коштує 14 євро. Безкоштовно можна постояти лише з 20 до 8 і не більше 3х годин (як перевіряють не знаю). Ми лишали машину біля метро Mexikoi, як це роблять місцеві, що приїздять на роботу з передмість. Стоянка там безкоштовна, але вдень вщент заповнена.
Їжа:
В пошуках національної кухні ми випадково натрапили на заклад де їли місцеві. Ціни виявились вполовину нижчими ніж всюди. Обід з двох страв (місцевий смажений сир це щось!), соусу і солодкого супу (gyumolcsleves) обійшлась у 2400 форинтів. Для порівняння, вчорашня недо-вечеря в Vian (не вірте гарним відгукам tripadvisor) коштувала стільки ж на одного + напої. Фото закладу нижче. Бармен (власник?) знає все потрібне англійською
На вечерю нам теж пощастило натрапити на смачне місце ще й з піаністом (чудово вписався в формат святкування річниці весілля). Ціни як всюди, атмосфера приємна, меблі під антік - Klauzal cafe.
На центральному ринку купили той самий торт Добош і домашніх ковбасок з паприкою. А от жоден паприкаш (paprikas) так і не шкуштували, як і місцеві голубці (toltott kaposzta), кров'янку (veres hurka) чи солодкі "галушки" (somloi galuska). Записали як один з приводів повернутися.
Budapest Free Tours:
Якщо ви вперше в місті, нічого не чули про Угорщину і не дуже захоплюєтеся архітектурою - погугліть цю фразу на tripadvisor. Чарівна дівчина 3 години гулятиме вашу групу містом і попросить за це лише чайові та порекомендувати їх друзям. Особисто мені було мало. Не вистачило "подивіться праворуч", "подивіться ліворуч". Склалось враження, що нам розповіли доволі цікаву лекцію але майже не прив'язано до міста. Ми пробігли повз стільки красивучих будинків, сквериків і скульптур, але не почули про них жодного слова. Зате була ціла купа корисних порад, тому тур однозначно вартий уваги.
Корисні поради:
- вода з крану питна і не потребує кип'ятіння;
- вода в пляшках маркується кришками: синя газована, зелена середньо газована, рожева не газована;
- замовляйте таксі виключно по телефону і одразу уточнюйте ціну;
- не кажіть "дякую" жодною відомою мовою аж поки не отримаєте здачу (особливо стосується офіціантів), інакше вся сума вважатиметься чайовими. До речі, чайові віддавайте одразу, лишати на столі не рекомендують;
- сходіть в купальні. Після 5 вечора там суттєві знижки, а більше трьох годин (всі купальні працюють до 20-00) там робити нічого. Ми (дякую за пораду, чарівна панно) відвідали маленькі і найдешевші купальні Дандар на вулиці з такою ж назвою. Приїхали пізно, але години часу шкірі вистачило, щоб стати шовковисто-м'якою. Не забувайте капці для душу, рушник і зняти срібні прикраси (від води воно стає чорним).
Архітектура:
Після потопу середини 19 століття, увесь Пешт відбудували з нуля. Враховуючи час забудови, більше половини будинків в моєму улюбленому стилі арт-нуво. Є чимало класичних і нео-барокових та нео-готичних. Який би стиль вам не подобався, тут буде щось від чого захочеться сказати "вау". Навіть радянську сірість здебільшого прикрасили чи прикрили (наприклад, плющем). А от частина Буди викликала неоднозначні враження. Як сказав чоловік, "Таке враження, що ми на Воздвіженці. Не зрозумієш чи то тут все аж так відреставроване чи то просто побудували під старовину". А мені сподобалось. І краєвиди звідти чарівні.
Нажаль не дійшли до цитаделі і такої схожої на київську Незалежності. І на жоден музей часу не вистачило. І навколо синагоги не погуляли. І капці на набережній бачили лише з вікна... І ще з десяток приводів повернутися. І краще одразу планувати хоча б три дні - по одному на кожен берег і ще один про запас (або на острів, якщо пощастить знову влітку приїхати)
Зовсім трошки фото
Єдине за чим я не жалкуватиму - місцеве повітря. Таке враження, що в Будапешті курить кожен другий. Кількість людей навколо абсолютно нікого не турбує. Нормально курити в черзі, на зупинці, поруч з відчиненим вікном кав'ярні... Дописала, щоб не подумали, що я от прям зовсім закохалась))
Немає коментарів:
Дописати коментар